Вибір за нами.

Я часто чую від різних людей одні й ті самі фрази, що свідчать про втечу від буття: «...я не можу змусити себе...», «...не можу прийняти рішення...», «...мені важко визначитися з...».

Нам щодня доводиться робити вибір. Вибір рішень, наслідки яких суттєво вплинуть на наше майбутнє та майбутнє близьких нам людей, вимагає відповідальності за його ухвалення. І чим вища ця відповідальність, тим боліснішими є наслідки помилково здійсненого вибору. Ми — люди, а людям властиво помилятися. Іноді ми робимо дуже болісні помилки, які залишають на нашій екзистенції свій невитравний слід. У юності було легко починати щось нове, пробувати, експериментувати, при цьому без обмежувального страху перед хибним кроком. Чим старша людина, тим більше «набито ґуль» на її шляху. Наш досвід і раціо нібито допомагають нам не повторювати помилок. У результаті ми обростаємо правилами, ярликами і навіть комплексами. Якщо замислитися над багатьма нашими усталеними поглядами на довколишній світ, ми вже й не пам'ятаємо, чому вони такі, але в усіх нових життєвих ситуаціях ми діємо, виходячи з їхньої непорушності.

Часто ми обмежуємо себе, навіть не усвідомлюючи цього, вважаючи певну ситуацію безвихідною. При зростанні психологічного навантаження може з'явитися закритість від зовнішнього світу, а себе самого ми бачимо виключно у позиції пасивної жертви обставин. І якщо тягар стає нестерпним, його розрядка призводить до пошуку захисту шляхом свідомого блокування власних можливостей у житті або створення крайньої залежності від інших людей та обставин. Насправді, ми уникаємо вибору, а отже, уникаємо Свободи.

Надзвичайно важливо, щоб ми не припиняли усвідомлювати: ми є творцями свого «Я», своєї долі, своїх життєвих успіхів і негараздів, свого щастя і печалей. Вибір за нами. Це наш одвічний, неминущий тягар і наша велич.