Свобода. Тягар і велич вибору.

Сьогодні я хочу розмірковувати про Свободу — фундаментальну категорію нашого буття.

Почнімо з того, що ж таке Свобода? Свобода — це незалежність індивіда у своїй сутності від іншої особистості та від суспільства. Проте, у сучасному світі ми бачимо безліч несвільних людей. Чому так відбувається? Наші предки століттями боролися за цю Свободу, а тепер багато хто з нас відмовляється від неї. Багатьом вона не потрібна, ба більше — багато хто просто не знає, що з нею робити. Ці люди розчиняються у суспільстві чи в іншій особі, але це водночас стає їхньою внутрішньою проблемою, що загрожує неврозами, втратою себе та власного психічного здоров’я.

Отже, чим відрізняється свідома людина від несвідомої? Насамперед, вона орієнтована на реальність, діє спонтанно (справжньо), концентрується на завданні, а не на собі, вона автономна й незалежна. Внутрішньо вільні люди сприймають труднощі не як стреси, а як виклики буття, які необхідно вирішувати. Вони не обов'язково винятково розумні, ні. Свідома людина достатньо вільна, щоб іноді дозволити собі відчувати і свою слабкість, і своє безсилля, але вона відкрита самій собі. При цьому в складній ситуації вона може дозволити собі переживати, але вона здатна й мобілізуватися та сконцентруватися, на відміну від несвідомої. Вона здатна зрозуміти сутність завдання, який сенс прихований у цій ситуації, що можна зробити, як її змінити.

«Тож як повернути втрачену Свободу?» — запитаєте ви.

Насамперед, ми маємо прийняти себе і прийняти зовнішній світ з усіма його недосконалостями. Шлях до віднайдення Свободи на цьому рівні — це виявлення внутрішніх перешкод для того, щоб сприйняти себе, своє оточення та світ такими, якими вони є у своєму бутті. А для цього варто зробити перший крок: треба бути чутливим до себе, зрозуміти себе, пізнати свої потреби, розібратися з тими якостями, якими ви володієте. Кожен із нас — унікальний у своїй суті, у кожного є свої сильні та слабкі сторони, свої таланти. Найчастіше ми не вміємо себе підтримувати, схильні помічати лише власні вади, бачити те, чого «не вистачає», те, «чого не змогли» або чим «не володіємо». З дитинства нас навчають сприймати себе крізь призму зразків для наслідування, потім еталони активно пропонуються через засоби масової інформації. «Вага має бути — зріст мінус 110», «До 30 років треба зробити кар'єру», «Жінка повинна вийти заміж і народити дітей» — перелік цих «стандартів» нескінченний. Як це змінити? Можна змінити ставлення до себе на таке, з яким ми ставимося до інших людей:

• Чи пробачаємо ми коханим їхні недоліки? — Звісно!

• Невеликий надлишок ваги? — Мабуть, так вона стала виглядати навіть привабливіше.

• Прийшов додому роздратованим? — Очевидно, на роботі якісь проблеми, а він такий чутливий... Треба його заспокоїти і підтримати.

  
  

З цим розібралися...

Далі, ми маємо розібратися з психологічною межею між нами і світом, а також іншими людьми. Кожен із нас має цю межу буття; якщо вона порушена, ми змішуємо, плутаємо себе з іншою людиною. Наприклад: інша людина хоче, щоб я щось зробив. Якщо я дуже прагну сподобатися цій людині, я це роблю і не розрізняю, де її бажання, а де моє. Таким чином, я починаю робити те, чого хоче від мене інший. Саме в цей момент ми зра́джуємо себе. Ми навіть не відчуваємо, чого насправді хочемо. Часто, при порушеній межі між людьми виникають стосунки, що називаються залежністю. А якщо ми залежні — ми несвільні. І в цьому випадку шлях до Свободи — це відновлення власних меж буття.

Третя складова — визнання того, що я є автором свого життя, тобто я розумію, що це моє життя, і я його проживаю. А якщо це моє життя, то я, як мінімум, маю право на нього впливати. А як максимум — можу повністю його змінити. Дуже часто я чую від людей, що вони «не обирали таке життя». Якби обирали, то воно було б інше. Але це неправда. Ми й тільки ми відповідальні за своє життя — не лише за свої дії, але й за свою нездатність діяти, за те, що ми робимо, і за те, що воліємо ігнорувати. Отже, будь-які наші дії — це наш Вибір, незалежно від того, визнаємо ми його чи ні. Вибір, за який ми несемо відповідальність насамперед перед собою!

Тепер ми повністю усвідомили сутність Свободи. Залишилося лише втілити все це у своє життя. Дійте!